Тепер програму проекту "Зелений пакет" можна переглянути в інтернеті http://greenpack.in.ua/news/detail.php?ID=338

Історія проекту

Поширення та розвиток ідей сталого розвитку є одним з ключових напрямів економічної та екологічної діяльності Координатора проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Україні. Процес сталого розвитку спрямований на задоволення потреб нинішнього покоління без шкоди для майбутніх поколінь. У цьому контексті вкрай важливо розвивати навички та знання для прийняття обґрунтованих рішень на благо довкілля, нинішнього населення та майбутніх поколінь.

З метою підвищення екологічної грамотності школярів і сприяння реалізації концепції сталого розвитку, Координатор проектів ОБСЄ в Україні (далі – Координатор проектів) в 2009 році розпочав проект «Зелений пакет - Україна», який спрямований на розвиток в Україні інноваційних освітніх інструментів. Матеріали Зеленого пакету були розроблені Регіональним екологічним центром для Центральної та Східної Європи у співпраці з низкою болгарських, угорських, польських і українських фахівців у галузі освіти і охорони навколишнього середовища. Національні версії Зеленого пакету були розроблені більш, ніж у 14 країнах Центральної та Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу.

Організація з безпеки та співробітництва в Європі брала у часть у створенні матеріалів Зеленого пакету у таких країнах: Азербайджан, Казахстан, Боснія і Герцеговина, Албанія. Використовуючи цей унікальний досвід, Координатор проектів підтримав ініціативу Міністерства освіти і науки України щодо впровадження проекту «Зелений пакет» в Україні, починаючи з 2009 року.

За підтримки Координатора проектів в 2009 році два із чотирьох елементів навчального комплексу «Зелений пакет для середньої школи» – Посібник для вчителя та гра «Дилеми» (методичні рекомендації та картки) – були підготовлені, а саме, перекладені на українську мову та адаптовані.

У рамках проекту «Зелений пакет» 2010 року відбувалася розробка інтерактивного компакт-диску (третій елемент «Зеленого пакету для середньої школи»), щоб найкращим чином відобразити реалії України та наочно представити конкретні приклади з охорони довкілля в навчальних матеріалах. Крім того, було сформовано колекцію DVD фільмів – четвертий елемент навчального комплексу.

масса разнообразных рецептов для приготовления блюд на любой вкус

Важливою складовою даного проекту було проведення тренінгів щодо використання матеріалів «Зеленого пакету для середньої школи». Так, у тренінгах взяли участь більш, ніж 300 професійних педагогів, які будуть далі ділитися знаннями зі своїми колегами, допомагаючи тим самим краще інтегрувати розроблені інструментальні засоби в систему середньої освіти України. Крім того, варто зазначити про численні презентації «Зеленого пакету для середньої школи», які відбувалися для представників громадськості, виступи на семінарах та конференціях, під час яких ідеї «Зеленого пакету» були яскраво висвітлені.

Інший комплекс заходів в рамках проекту 2010 року включав роботу з розробки навчального комплексу для початкової школи, який має назву «Зелений пакет для дітей». В 2010 році було здійснено роботу з перекладу існуючої англійської версії посібника і сформовано національну робочу групу з адаптації матеріалів. Дана робоча група здійснювала аналіз цього навчального ресурсу і додавала український контекст у посібник «Зелений пакет для дітей». В 2011 році було здійснено роботу з адаптації мультимедійних компонентів "Зеленого пакету", а саме: компакт-диску та відеоколекції фільмів. Варто зазначити, що компакт-диски "Зеленого пакету" є двомовними, що дозволяє користувачам обирати між українською та англійською версією матеріалів з питань охорони довкілля в Україні. Наявність англійської версії компакт-диску "Зеленого пакету" стала можливою завдяки фінансовій підтримці Фонду Східна Європа.

Крім того, у 2011 році Координатор проектів ОБСЄ в Україні адаптував матеріали посібника "Green Pack Junior" до умов України, випустивши у світ Посібник для вчителя початкової школи "Зелений пакет для дітей".

21 квітня 2011 року в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України за сприяння Фонду Східна Європа відбулася презентація повного комплекту матеріалів "Зеленого пакету" для середньої школи та посібника для початкової школи "Зелений пакет для дітей".

На підставі фактичних результатів та рекомендацій щодо використання матеріалів «Зеленого пакету для середьої школи» та «Зеленого пакету для початкової школи» (Зелений пакет для дітей) Міністерством освіти та науки, молоді і спорту України, матеріали комплексу будуть використовуватися в системі освіти України. Розповсюдження інформації та доступ до Зеленого пакету є безоплатними.

Варто пам’ятати, що через учителів і учнів головні послання посібника адресуються також членам кожної родини і всім членам суспільства, таким чином збільшується масштаб впливу проекту «Зелений пакет – Україна».

Організація спостережень 

за програмою курсу "Природознавство"

 протягом року:

1.  за тілами живої та неживої природи.

2. за явищами природи.

3.  за змінами вигляду зоряного неба впродовж календарного року; сузір’ями

Малої та Великої Ведмедиці.

4.  за повертанням листя і квітів рослин до Сонця;  нагріванням тіл  променями Сонця.

5.  за основними властивостями живих організмів.

6.  за природоохоронною діяльністю людей у своїй місцевості.

Теми міні - проєктів за програмою курсу "Природознавство":

§ Визначні вчені-натуралісти. Вчені натуралісти миколаївщини. 

§  Опале листя: користь чи шкода? Осінні барви природи на вулицях миколаївщини.

•     Космос далекий і близький. Світ галактик. Мої спостереження зоряного неба.

§  Чому ми бачимо тільки один бік місяця?

• §  Краплина, або «Де ми втрачаємо воду?»
  §   «Професія» дощового черв’яка.
  
  

 § Бактерії корисні та шкідливі.

§ Тварини минулого.

§  Чи не перетвориться  Земля на пустелю?

§  Будь природі другом!

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

основної школи з природознавства

При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

·        засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти, і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;

·        правильність, науковість, логічність і доказовість викладу матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність вживання природознавчої термінології;

·        ступінь самостійності відповіді;

·        сформованість загальноосвітніх, специфічних, інтелектуальних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту, роботи з додатковими та інформаційно-комунікаційними джерелами; роботи в групі.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Вимоги до знань, умінь і навичок учнів
I. Початковий	1	Учні з допомогою вчителя розпізнає і називає окремі тіла і явища природи, мають уявлення про предмет, який вивчають
	2	Учні з допомогою вчителя і користуючись підручником відтворює незначну частину навчального матеріалу, знаходить визначення наукових понять, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
	3	Учні з допомогою вчителя (підручника) відтворюють частину навчального матеріалу; наводять приклади окремих тіл і явищ природи, фрагментарно описують їх; з допомогою вчителя знаходять необхідну інформацію у підручнику (зошиті) для виконання елементарного завдання; спостерігають за дослідами, що їх виконують інші учні або вчитель; включаються  в роботу та виконують з допомогою інших завдання у малій групі співробітництва
II. Середній	4	Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, дають визначення окремих понять, фрагментарно характеризують тіла і явища природи; роблять спроби наводити власні приклади; частково здійснюють фенологічні спостереження, виконують прості досліди без опису їх результату; практичну роботу (завдання) виконують за зразком.
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал, при цьому визначення та формулювання правил неточне; описують тіла та явища природи за типовим планом, допускаючи неточності; проводять фенологічні спостереження, з допомогою вчителя виконують прості досліди, намагаються їх пояснити
	6	Учні знають і розуміють  основні положення навчального матеріалу; відповідають  на запитання, однак  відповіді недостатньо усвідомлені; характеризують тіла і явища природи, з незначними порушеннями послідовності;  завдання виконують за зразком; досліди проводять з  допомогою, не пояснюючи їх виконання; прагнуть використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; за вказівкою визначають та виконують завдання у малій групі співробітництва
III. Достатній	7	Учні правильно відтворюють більшу частину навчального матеріалу, знають основоположні теорії, називають природознавчі факти; на підтвердження викладеного наводять власні приклади, розкриваючи властивості тіл і явищ природи допускають неточності; проводять природничо-наукові спостереження, при цьому прагнуть  висловлювати власні судження; проводять досліди, пояснюють їх сутність з окремими неточностями; контроль за власними навчальними діями недостатній
	8	Учні самостійно відтворюють навчальний матеріал; знання достатні, відповіді логічні, хоч і містять  неточності; застосовують отримані знання у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між тілами живої і неживої природи, явищами, фактами, процесами; роблять спроби формулювати висновки та узагальнення; виконують досліди, пояснюють їх суть; достатньо контролюють власну діяльність
	9	Учні достатньо володіють вивченим матеріалом, застосовують знання у стандартних ситуаціях, при виконанні практичних робіт і завдань, проведенні досліджень; уміють аналізувати та систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією; проводять досліди в школі та вдома, пояснюють їх результати; знаходять необхідну інформацію в довідкових виданнях;  прагнуть застосовувати вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях

IV. Високий	10	Учні мають повні, глибокі знання; вільно, усвідомлено відтворюють матеріал, встановлюючи зв'язки з раніше вивченим; достатньо відповідають на запитання; аналізують і розкривають суть явищ природи, узагальнюють  та  систематизують знання на основі вивчених закономірностей і понять, роблять висновки; регулярно здійснюють природничо-наукові спостереження, проводять дослідження, обґрунтовано пояснюють їх результати та використовують у практичній діяльності
	11	Учні мають гнучкі знання про різноманіття тіл і явищ природи, аналізують і розкривають взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей, логічно і повно розкривають зміни природного середовища під впливом діяльності людини, висловлюють власне ставлення; аргументовано використовують отримані знання у різних ситуаціях; проводять досліди, зіставляють їх результати; вміють працювати зі схемами, малюнками, картографічним матеріалом; усвідомлюють значення охорони навколишнього середовища; уміють знаходити додаткову природознавчу інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблемні завдання
	12	Учні мають системні, міцні знання про закономірності природи та місце людини у ній; усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати природознавчий матеріал; самостійно проводять природничо-наукові спостереження, досліди, вимірювання, оформляють результати; вміють користуватися лабораторним обладнанням, вимірювальними і збільшувальними приладами; застосовують знань про природу в повсякденному житті оцінюють рівень безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; беруть участь у дискусіях, вирішенні проблемних запитань, вміють приймати рішення; аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; знаходять та використовують додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; усвідомлено застосовують вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; організовують  роботу у групі, виконують функції її керівника.

Поради батькам п'ятикласників:

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.
Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі. 

Для батьків та вчителів про предмет "Природознавство" у 5 класах з програми.

Предмет «Природознавство» в 5 класі продовжує курс природознавства початкової школи. Передбачається, що здобуття нових знань, а також  узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечать достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як самостійних предметів у 6-9 класах.

Основна мета навчального предмета “Природознавство” в 5 класі – формування природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

§  формування ключових і предметних компетентностей;

§  формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній; 

§  засвоєння і поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під упливом людини;

§  оволодіння й удосконалення уміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;

§  виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;

§  застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Типовими навчальними планами для вивчення навчального предмета «Природознавство» в 5 класі  передбачено

2 навчальних години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить  70 год, з них 3 год – резервний час, що може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, у програмі предмета «Природознавство» визначено такі змістові лінії: «Методи пізнання природи. Природознавство –  комплекс наук про природу»; «Об’єкти і явища природи. Природні й штучні системи»; «Земля – планета Сонячної системи. Умови життя на Землі»; «Людина і природа. Природне середовище і життя людини. Охорона і збереження природи».

Особливості організації вивчення навчального матеріалу

Навчально-пізнавальний процес необхідно спрямовувати на формування в учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.

Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство» особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів, як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики «Практичні роботи», «Практичні заняття», «Дослідницький практикум» та «Міні-проекти».

«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і реалізуються на уроці.  «Дослідницький практикум» – це самостійна (або з допомогою дорослих) робота учнів у позаурочний час.  Його мета – вироблення дослідницьких умінь у процесі розв’язування  задач практичного спрямування. Підготовка «Міні-проектів» здійснюється як на уроці так і в позаурочний час, так само відбувається їхня презентація. Впровадження проектної технології спрямоване на стимулювання інтересу учнів до самостійного здобуття нових знань і застосування їх шляхом розв’язування проблем у конкретній практичній діяльності. Усі запропоновані міні-проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.

Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи мають спостереження за природою, дидактичні ігри, власні дослідження, вирішення ситуативних завдань, творчі завдання, уроки, що їх проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування Дня Землі, Дня космонавтики, дня прильоту птахів, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на формування емоційного ставлення до природи, навчають оцінювати власну діяльність, сприяють розвитку уяви і фантазії.

У навчальних цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів та природознавчих досліджень.